поступово перетворювалась у серйозну фірму.

         1976 року, коли Возняк створив революційний комп’ютер Apple 2, Джобс став приділяти дизайну та зовнішньому вигляді дуже багато уваги. Для початку масштабного виробництва потребувались великі інвестиції. Джобс знайшов людину, яка була готова інвестувати велику суму в обмін на третину акцій компанії, це був Дон Валейнтайн. Останній наполіг, аби Стів найняв маркетолога. Серед трьох кандидатів Валейнтайна Джобс обрав Майкла Марккулу – досвідченого у справах маркетингу колишнього співробітника Intel, який заробив мільйони на опціонах компанії і у віці 33 років відійшов від справ.

         Марккула погодився працювати на Джобса та став для нього беззаперечним авторитетом. Він був однією з небагатьох  людей, яка вплинула на життя та світогляд Стіва. Марккула навчив його маркетингу, принципам реклами та презентації продукту. Він відкрив для нього секрети впливу на маси та перевернув погляди щодо того, яким повинен бути продукт, аби його бажали придбати. Вони були в багато чому схожі та мали спільні інтереси.

         В ті часи, коли Apple стала корпорацією, Стів не соромився проявляти свій характер. Постійно зривався на крик та деспотично заявляв, що те, чи інше «лайно» - він був запальним , самолюбивим однак талановитим лідером. Співробітники були від нього не в захваті, та сторонились лахматого, смердючого та неохайного керівника. Аби якось присмирити Джобса, компанія наймає на пост CEO Майкла Скота з National Semiconductor, який хоч трохи зміг поставити його на місце. Стів зрозумів, навіщо найнятий Скот та почав бунтувати, влаштовувати скандали та істерики зі сльозами на очах.

         Приблизно тоді Джобс зустрічався з Крістін-Енн Бреннан, подружкою зі школи. Їхні відносини почалися ще 1972 року. Вони жили разом в горах над Лос-Альтесом та їхнє спільне життя достатньо наповнювалось скандалами, влаштованими Стівом.  В травні 1978 року у Крісті народжується донька від Джобса Ліза. Дивовижне спів падіння: Джоан, біологічна мати Стіва, народила хлопчика у такий самий вік, як і Крісті – 22 роки.  Стів довго не визнавав доньку, заявляв, що Крісті її «нагуляла», та відмовлявся від батьківства, поки нарешті, рік потому тест ДНК довів батьківство Джобса. Але це не змінило його ставлення до доньки. Крісті була в глибокому стресі, вона ніколи не змогла пробачити Стіва. Коли Ліза виросла, вони з батьком непогано ладили, а Джобс нарешті зізнався, що поводив себе огидно.

         У 1978 році, через суспільну думку, що Возняк являється рушієм Apple номер один, Джобс відкриває власний проект комп’ютера «Lisa», названого в честь його доньки. В ньому були використані технології графічного інтерфейсу, вкрадені Джобсом у компанії Xerox. Стів долучає до проекту найкращих людей. Але скоро він став проявляти неабияку жорстокість та неординарність до співробітників, і керівництво було змушене змістити його з управляння розробками Lisa.

         Джобс був розчарований зрадою колег, але мав наміри відігратися. І він зробив це, очоливши розробку комп’ютера Macintosh. В зовнішньому вигляді комп’ютера втілився перфекціонізм Стіва – він довів до досконалості все – від внутрішнього розташування плат, до упаковки приладу. Коли невдовзі в продаж вийшла  Lisa, Джобс прийняв агресивні методи – він переманив найкращих спеціалістів в команду Mac, забрав усі розробки Apple за останні 3 роки, перемістив свою команду у найкраще приміщення, оголосив, що вони є «піратами» в комп’ютерній індустрії та підняв «Веселого Роджера» на даху головної будівлі Apple. В атмосфері, влаштованій Джобсом, панував дух авантюризма та бунтарства, що сильно впливало на командний настрій «піратів».

         Всі співробітники Apple були знайомі з так званим «Полем спотворення реальності» Джобса. Він вигадував щось неймовірне та стверджував , що це правда. Наприклад, з розробкою певних програм, коли програмісти опускали руки, Джобс, стверджуючи, що це реально, наштовхував їх на дії – і вони це здійснювали. Або у випадку переманювання в свою команду спеціалістів, коли Стів починав вигадувати запаморочливі перспективи. Це давало приголомшливий результат, але були й мінуси. Це була вигадка і багато чого, зі сказаного Джобсом, не матеріалізовувалось. Складні ситуації, які не піддавалися спотворенню, Стів просто ігнорував. Так сталося з донькою Лізою, коли вона для нього просто перестала існувати. В оцінці предметів та явищ Джобс використовував унікальну класифікацію: або це ідеально – або «повне лайно». Це відчули на собі всі робітники Apple, коли будь-хто міг бути або генієм своєї справи, або нікчемою, а прилади чи дизайн або досконалими, або «відстійними».

         Наступні події вписалися в історію маркетингу великими літерами. Джобс зумів розробити рекламний ролик для Macintosh, який на той час став найфеєричнішим, і про який наступнього дня після показу писали всі газети. Пізніше, під час презентації комп’ютера, Джобс виголосив приголомшливу промову, за нею на екрані з’явився згаданий відеоролик, після чого  натовп просто шаленів.

         Трохи раніше на пост CEO в компанію запросили Джона Скаллі – президента Pepsi-Cola. Той довго вагався, але слова Джобса: «Ви хочете до кінця своїх днів продавати підсолоджену водичку, чи все ж зважитеся спробувати змінити світ?» переконали його. «Стів вмів завжди домагатися свого, він читав людей, як відкриту книгу, і точно знав, що потрібно сказати кожному. Вперше за чотири місяці я відчув, що не можу відмовитися» - пізніше сказав Саллі. Джобс зачарував його, і той потрапив під його вплив.

         В 1985 році, між Скаллі та Джобсом виник конфлікт за управління компанією і рада директорів обрала Скаллі. Джобс був вимушений піти. Забравши трьох провідних спеціалістів Apple, він започаткував свою компанію NeXT, а пізніше  очолив Pixar. Джобс допомагав створювати легенди у сфері мультфільмів та був виконавчим продюсером у таких найвідоміших у світі мультиках, як «Історія іграшок», «Пригоди Фліка», «Корпорація монстрів», «В пошуках Немо» та багатьох інших, які стали класикою та задали напрям розвитку мультіндустрії.

         Перфекціонізм став життєвим вироком для Стіва. Коли у 1982 році він придбав квартиру в Сан Ремо, через його ж невизначеність, вона лишалася стояти без меблів до 1984, коли Джобс купив дім в Вудсайді, де ситуація повторилася. Стів просто не міг обрати ідеальний варіант меблів для інтер’єру дому. 

         Після смерті Клари, в 1986 році, Стів знайшов свою біологічну матір. Згодом він познайомився зі своєю молодшою сестрою Моне, письменницею – початківцем. Стів не тримав зла на Джоан та періодично зустрічався з нею. А ось з сестрою в нього зав’язались більш близькі відносини.

         У 1991 році Стів одружився з Лорен Павелл – ця жінка стала ідеальною дружиною для Джобса, другою дівчиною, яку він «реально кохав». Вона вміла справлятися з його проявами характеру, зуміла прийняти його з усіма дивними рисами, вміла інколи змусити Джобса робити те, що треба. За розповіддю Лорен, пара познайомились випадково, коли вона прийшла на його виступ в Стенфорді та, через нестачу вільних місць, сіла на першому ряду. Як виявилося поруч було місце Джобса і вони в перервах завели розмову. Лорен жартома сказала, що прийшла, аби виграти приз – вечеря разом зі Стівом Джобсом.  Цього ж вечора вони й повечеряли разом. Роман почав дуже стрімко розвиватися.

         Вони були щасливі разом, хоч Стів поводив себе надто егоїстично. Лорен народила для нього трьох дітей. Перший був Рід (1991) – він став найулюбленішою дитиною Джобса, та двоє дівчат Ерін та Ів – 1995 та 1998 років відповідно. Дітям він не приділяв достатньо уваги. Найчастіше розмовляв з сином. Рід був дуже схожий на батька, ззовні та зсередини, але мав більш м’який характер. Свою доньку Ів він вважав своєю наступницею в Apple, вона могла терпіти виходки батька, була дуже дипломатичною та активною .